Демянко Николай Иванович

Краткая биография - Демянко Николая Ивановича

Распечатать | Комментариев: 1 | Просмотров:9373

Источник: УБОП

20, Январь, Среда, 19-19, 2010

Дата и место рождения: 01.07.1947, с. Чутово Чутовского района Полтавской области

Образование: высшее. Окончил Харьковский автомобильно-дорожный институт, инженер-механик (1984)

1964-1968 - автослесарь 3-го разряда Донецкого автобусного парка № 2

1965-1968 - служба в СА

1968 - слесарь 6-го разряда Северодонецкого химического комбината

1968-1976 - инженер троллейбусного депо шахты РСЧА треста «Добропольуголь»

1976-1980 - начальник троллейбусного депо шахты РСЧА треста «Добропольуголь»

1980-1997 - директор автобазы «Добропольуголь»

1997-2002 - начальник административно-хозяйственного управления Донецкой облгосадминистрации

12.2002-07.2003 - заместитель Государственного секретаря КМ Украины

07.2003-01.2005 - заместитель Министра Кабинета Министров Украины

2005-2006 - помощник народного депутата Украины

05.2006-11.2007 - народный депутат Верховной Рады Украины 5-го созыва (от Партии регионов, № 93 в списке)

Председатель подкомитета по вопросам обеспечения деятельности народных депутатов Украины Комитета по вопросам Регламента, депутатской этики и обеспечения деятельности Верховной Рады Украины (с 07.2006)

Член фракции ПР (с 05.2006).

с 11.2007 - народный депутат Верховной Рады Украины 6-го созыва (от Партии регионов, № 82 в списке)

Член Комитета по вопросам Регламента, депутатской этики и обеспечения деятельности Верховной Рады Украины (с 12.2007), председатель подкомитета по вопросам обеспечения деятельности народных депутатов Украины (с 01.2008)

Член фракции ПР (с 11.2007)

Государственный служащий 3-го ранга (01.2003)

Заслуженный работник транспорта Украины (2002)

Депутат Добропольского горсовета (1986-1990, 1994-1998); заместитель председателяч= Добропольского горсовета (1996-1998)

Награды: медаль «За трудовое отличие»; медаль «Шахтарская слава» ІІІ ст. (2000), ІІ ст. (2002), І ст.(2003)

Член Партии регионов

Семья:

Супруга: Людмила Евгеньевна (1948)

Сын: Александр (1968)

Дочь: Татьяна (1974)

[email protected]

Информация по состоянию на 01.08.2009 г.

24.02.2012 12:18 • Юрко
Доброго дня, шановні!
Допоможіть, якщо зможете... Один полковник (нехай буде міністром) не бачить (уперто) суті звернення маленького громадянина України ось подивіться:

ЗВЕРНЕННЯ
щодо надання пояснень

Шановний Віталій Юрійович!

У мене вкрали водійське посвідчення, технічний паспорт, гроші та мобільний телефон, після чого я звернувся в ТВМ-2 Деснянського р-ну, де черговий лейтенант Прокопчук М.О. прийняв та зареєстрував мою заяву. При цьому він сказав, що буде призначений співробітник, який проводитиме оперативно-розшукові дії (додаток1).
Після цього в МРЕВ-4 я без зайвих проблем відновив технічний паспорт (дублікат після сплати 640 грн), але з дублікатом водійського посвідчення виникли непорозуміння. Коли я надав всі необхідні документи для відновлення посвідчення, в МРЕВ №10 по Деснянському та Дніпровському р-нах, мені видали екзаменаційний лист №3062 (додаток2) з тим, щоб я повторно складав екзамени. Черговий офіцер в цивільному мені пояснив, що потрібна постанова Деснянського райвідділу міліції, а на моє питання про яку постанову йдеться, відповів, що будь-яку.
Далі мені довелося курсувати між ТВМ-2 та Деснянським РУ ГУВМС в пошуках оперативного співробітника, який повинен був вести справу про крадіжку. Тільки на восьмий день (в четвер, далі була п’ятниця – не приймальний день у райвідділі, а потім субота та неділя) мені вдалося зустрітися з оперуповноваженим ВКР ТВМ-2 в Деснянському районі А.О. Музиченко. На питання чи є які результати оперативно-розшукових дій, відповів коротко – ніяких, та що це буде черговий «висяк» або «глухар». Я зробив спробу пояснити, що біля цього кіоску та і взагалі по вул. Будищанській постійно вештаються молоді особи обох статей, які заради коштів для дози можуть скоювати не тільки крадіжки, а й пограбування і розбійні напади, та почув відповідь, що це й так відомо. Коли я сказав, що для відновлення водійського посвідчення мені потрібна якась постанова – чи ТВМ-2, чи Деснянського райвідділу – я тоді не дуже розумів, уповноважений запевнив, що він її підготує і я маю забрати цей документ в Деснянському РУ ГУМВС.
В згаданому вище МРЕВ-10 той же черговий офіцер відмовився видати будь-яке тимчасове посвідчення та спонукав складати всі іспити, тому що відповідно постанови в порушенні кримінальної справи відмовлено.
19.11.2011 р. я звернувся для пояснень в управління ДАІ МВС України (додаток3). Днів через десять мені зателефонував заступник керівника МРЕВ-10 Булига Євген Васильович та на завтра запросив до себе з паспортом та іншими документами. Але даремно я сподівався на позитивне вирішення проблеми, бо трохи поговоривши на загальні теми – я пояснив свою потребу в транспорті необхідністю доглядати за садом, городом (підтримка сімейного бюджету) - та про справу, Євген Васильович сказав, що хоче мені допомогти і попросив зачекати. Пізніше він провів мене до кабінету №7, де я п’ять років тому уже складав теоретичний іспит, і запропонував його повторити. Здивувавшись, я запитав, в чому ж полягало його попереднє бажання допомогти і звичайно відмовився від ще раз повторної пропозиції.
Пізніше я отримав відповідь управління ДАІ МВС України від 06.12.2011 р. за підписом нач. відділу реєстраційно-екзаменаційної роботи полковника міліції О.М. Дем’янко . Він дав вичерпні пояснення по пп. 1.2 звернення (за що йому окрема подяка), а ось на п.3 зовсім не звернув уваги, або не побажав, тобто боягузливо свідомо замовчував (додаток 4) своє ставлення до зазначеної проблеми.
Таким чином, факт крадіжки зареєстровано і ніхто цього не заперечував. І зовсім інша справа – це те, що я маленький і незначний громадянин вільної і незалежної України, тому можу обійтися без оперативно-розшукових дій і чергового «глухаря» можливо уникнути за відмовою в порушенні кримінальної справи. Ніхто з боку ТВМ-2 або Деснянського райвідділу міліції не перевіряв нічого, навіть не спробували вирахувати злодіїв по мобільному телефону.
Я не розумію, за що вищі кабінетні чиновники ДАІ мене покарали – я сумлінно відучився в автошколі (додаток 2) зовсім недавно – 5 років – керував автомобілем безпечно, вилучення водійського посвідчення або адміністративних стягнень не було. В результаті я, пенсіонер, ветеран праці, дитина війни (додаток 5) зневажливо позбавлений можливості займатися присадибним господарством.
Тому я звернусь ще раз з тим, на що не отримав роз’яснення:
1) Чому у відношенні до водіїв відбувається така дискримінація їх прав? (Відомо багато випадків, коли люди за різних обставин втрачають свідоцтва про народження, паспорти, дипломи та ін. і відновлюють їх спокійно. Не можливо уявити особу, у якої за будь-яких умов був би утрачений вузівський диплом і яку повторно б змушували по новому вчитися або складати іспити).
2) Згідно постанови КМ України № 340 від 08.05.1933 р. та змін відповідно постанови КМ №922 від 31.08.2011 р. п. 25 “Обмін посвідчення водія проводиться без складання іспитів” і в п. 29 “Видача дубліката посвідчення водія замість втраченого у звЫҐязку із крадіжкою, стихійним лихом, пожежею, повінню тощо, якщо це підтверджено відповідними документами, проводиться без складання іспитів”. Прошу пояснити, який зміст вкладений в виділене слово –тощо.
Хочеться вірити в справедливість, прийміть вітання з нагоди Нового року.

27.12.11 (підпис) Ю. Пригода