Щедрий вечір, пане-господарю!

Як і коли щедрувати та колядувати?

Древні слов'яни зустрічали Новий рік піснями, танцями, жартами ряженых, веселими витівками. Цей цикл обрядів одержав загальне найменування – колядки. Колядували на Русі з 25 грудня. Наряджалися в шкіри, надягали страшні маски, ходили по будинках, пекли пісні. Ще затемна, у ранній новорічний ранок лунав стукіт у чи вікно двері. Хазяїни вже догадувалися, хто стукає, і гостинно відкривали двері. Гості заходили в будинок, розкидаючи по хаті хлібні зерна і приспівуючи:

Сіяюся-сіяю, підсіваю,
З Новим роком поздоровляю,
З худобою, з животом,
Із пшеничкой, з овсецом!

  

Колядників запрошували в будинок, садили за ошатний стіл і пригощали. Зерна, розкидані колядниками, підбирали усі до єдиного, зберігали їх, а навесні кидали в землю першими, сподіваючись, що вони забезпечать гарний врожай.
У руках у колядників обов'язково було сонце. Робили його зі старих ободов, прикрашали різнобарвними стрічками.

На Україні й у Белорусии теж були такі звичаї: щедривки – різновид колядок. Вони також являли собою пісенні прохання про врожайний, щедрий рік.
Ви, люди, радійте!
Усі днесь тріумфуйте!
Днесь Христово Різдво!

"Шедрівки" – обрядові пісні, що виконуються в щедрий вечір, вечір у переддень нового року. Вони починалися звичайно зі слів вітання: "Щедрий вечір, добрий вечір". У далекому минулому цей тип пісень відрізнявся від інших святочных пісень, сьогодні він відрізняється тим, що їх печуть на Україні й в україномовних селах області.

 

Групу зимових календарних пісень складають колядки та щедрівки.

Це величальні пісні українських хліборобів, пов'язані із праслов'янським культом Сонця. Предки українців відзначали три фази сонця – весняне рівнодення, літнє і зимове сонцестояння.

Колядки співають від 25 грудня до 7 січня . Вони приурочувались до Різдва . А щедрівки – до Нового року (за старим стилем –14 січня).

 

Щедрівка "Щедрик, щедрик, щедрівочка"

Щедрик, щедрик, щедрівочка, 
Прилетіла ластівочка,
Стала собі щебетати,
Господаря викликати:
-Вийди, вийди, господарю,
Подивися на кошару,
Там овечки покотились,
А ягнички народились.
В тебе товар весь хороший,
Будеш мати мірку грошей.
Хоч не гроші,то полова,
В тебе жінка чорноброва.
Щедрик, щедрик, щедрівочка,
Прилетіла ластівочка.

Новий рік починався у давніх слов'ян від весняного рівнодення (як, зрештою, і в інших європейських народів). Лише згодом святкування початку нового року було перенесене на час зимового сонцестояння (десь від XIV століття). Існує гіпотеза, що сама назва свята - "коляда" – і пісень – "колядки" походить від назви Нового року у Давньому Римі (Calendae lanuarie), що свідчить про тісні контакти українсько-слов'янської культури з грецько-римською у передхристиянські часи. Своєрідним "спогадом" про весняну новорічну обрядовість є в українському фольклорі весняна тематика багатьох колядок і щедрівок Ф.Колесса, наприклад, вважає, що автентичною назвою зимових величальних пісень на українських теренах була власне "щедрівки". Уже в ХІХ столітті суттєві відмінності між колядками і щедрівками щодо тематики фактично зникли (В.Гнатюк). 

Співають цих пісень, переходячи в колядному гурті від хати до хати і ставши під вікном чи біля дверей. Після співу і віншувань (як правило, у віршованій формі – так звана "поколядь") колядники отримують якусь винагороду. Окремі категорії щедрівок становлять пісні про Маланку і новорічна вистава-гра "Коза". Подекуди в Західній Україні збереглися й так звані риндзівки, що виконуються у час весняного рівнодення.

Надзвичайно популярними обрядовими піснями були в народі колядки і щедрівки . 

Добрий вечір тобі, пане господарю, радуйся,

Ой, радуйся, земле, Син Божий народився.

Застеляйте столи, та все килимами, радуйся,
Ой, радуйся, земле, Син Божий народився.

Та кладіть калачі з ярої пшениці, радуйся,
Ой, радуйся, земле, Син Божий народився.

Бо прийдуть до тебе три празники в гості, радуйся.
Ой, радуйся, земле, Син Божий народився.
А перший же празник: Рождество Христове, радуйся.
Ой, радуйся, земле, Син Божий народився.

А другий же празник: Василя Святого, радуйся,
Ой, радуйся, земле, Син Божий народився.

А третій же празник: Свята Водохреща, радуйся,
Ой, радуйся, земле, Син Божий народився. 

 

 

Через тиждень після Коляди (Різдва) 31 грудня (за ст.ст.) або 13 січня (за н.ст.), відзначали Щедрий вечір, приурочений до зустрічі Нового року.

Основною подією Щедрого вочора та Нового року в Україні було щедрування, яке супроводжувалося обов’язковим обходом хат із побажанням людям щастя, здоров'я і добробуту в Новому році.

 

Щедрівок починають співати рівно в північ перед Новим роком.

Їх не потрібно змішувати зі співом колядок.У той час ,коли колядки завжди й обов’язково співають хором, то щедрівки можуть виконуватись і сольно.

Увечері підліткові дівчатка поодинці чи гуртом обходили оселі сусідів та родичів,щоб защедрувати. Це була окрема передноворічна дія, в якій брали участь лише дівчата.

 

За змістом, характером і призначенням щедрівки є величальні новорічні поздоровлення. Вони є наче б додатком до Колядок і являють собою невіддільну частину різдвяних співів.

Традиційні різдвяно-новорічні обряди, колядки та щедрівки – це справжня скарбниця нашого народу, яку потрібно глибоко пізнавати.

 

 От УБОП. З Новим  роком! Щастя всім!