От Кравчука до Порошенко. Поздравление Украины от всех украинских президентов

Новый год по-украински: праздник со слезами на глазах

Уважаемые соотечественники и сотоварищи.

Вот и пришел этот сакраментальный день – 31 декабря. Конец старого, 2017 года. И начало Нового года под номером 2018. Казалось бы, надо радоваться, веселиться, праздновать. Но – увы!... Это праздник со слезами на глазах. Ибо страна гибнет, разваливается, а все эти президенты, премьеры, спикеры, депутаты, олигархи и прочая шваль жируют на костях своего народа, который они планомерно уничтожают.

Так что не до веселья…

 

Но все же, не будем плакать и стенать. Будем сильнее, хотя это сегодня нелегко.

И попробуем не плакать, а смеяться. Смеяться над всеми этими козлами, которые мешают нам жить. Поэтому сегодня всех вас поздравят все украинские президенты, которые разваливали все эти годы Украину.

Начнем с самого последнего негодяя.

 

Петр Порошенко

 

Виктор Янукович

 

 

Шановні українці.

Ось і прийшов до всіх нас Новий, 2018 рік. Рік непростий, а, можливо, і найскладніший. Як і всі попередні роки. В нашої країни взагалі не буває чогось простого, все в нас складне. Чому? А тому що все ми робимо через одне місце. Ну ви там потім собі додумаєте. І спробуйте, наприклад, одягнути вишиванку через те саме місце. Ось тому все в нас складно.

 

Я дуже сумую в Ростові по Україні.

Через майдани та різні круглі столи мені довелося піти шляхом порозуміння на…Ну, тобто, на шлях прогресу. І цей шлях мені сподобався. Бо в Ростові нема ані "Правого сектору", ані "лівого президента", там лише тиша та спокій. Як на цвинтарі. І я гадаю, що треба, щоб і України зрозуміла, що їй потрібна тиша та спокій. Частково – для деяких особливо крикливих – цей спокій вже настав. Треба збільшувати їх кількість и так званий президент Порошенко про це подбає.

 

Але всі ви знаєте, що єдиний легітимний президент – це я!

Переконаний – економічні негаразди та політичні чвари минулого року всіх загартували. Тому вже можна кувати залізо не відходячи від каси. І я вже став у чергу, тому, думаю, ми дуже скоро побачимося!

З Новим роком, Україна!

І пам’ятайте, що старий друг краще двох нових.

Ну ви там потім собі додумаєте.

 

Леонид Кравчук

 

 

Рік, який спливає, залишиться незабутнім. Тому що головне – бути на плаву. А ви всі знаєте, що Кравчук ніколи не потоне. Тому я ще довго буду тут вам розказувати, як жити. Бо свобода і незалежність довго не протримаються, якщо не будуть підкріплені економікою. А раз в нас економіка вже гавкнулася, то треба думати, кого вибирати президентом наступного року. І я піду на вибори, як завжди, між крапелькаими.

С Новим роком, українці!

 

Леонид Кучма

 

 

 

Виктор Ющенко

 

 

Шановний український народе. Дорогі співвітчизники. Любі друзі.

Я хочу додати вам надії і спокою. Тому, що надія вмирає останньою, але заспокойтеся – у вас ще є час. Або два.

І з цього приводу я хочу висловити свою позицію.

 

Минає 2017 рік.

Рік складний.

Але треба все правильно скласти, як то кажуть, у різні кошики.

Я вже свій кошик склав, і тепер складаю ще один. І ще.

Своїй жінці, діткам, онукам.

 

Я не буду говорити про якісь абстрактні речі.

Бо теоретики абстракціонізму виводять його через кубізм, через "ідеальну реалію" так званого синтетичного кубізму до "неопластіцизму".

Тому сьогодні я буду говорити про прості речі.

Нарешті всі ми дочекалися цього свята.

Але хай не думає дехто на Банковій, що я втомився, я пішов.

Як вчора мені казав по телефону Михайло Ходорковський, "не дождетесь".

І сьогодні ми зустрічаємо Новий рік.

Тобто, хоч щось нове буде тепер в нашому житті.

І з цього приводу я хочу висловити свою позицію.

 

По-перше, ці руки... ці рОки нічого не змінили.

І нікого.

Ми всі були разом, але тому що НАС було багато, ви, шановні співвітчизники, були бідними.

Це треба змінити. Україні потрібні реформи.

Якщо нас стає більше, то вас повинно бути менше.

Ви вже маєте бехвізовий режим, тому кожен може сміливо летіти, їхати, бігти у Європу.

І я вже намалював вам дорожню карту.

В цьому є наш геніяльний план.

Коли всі українці переберуться до Польщі, Німетчини, Італії,Франції, Монако та інших країн, я зможу відрапортувати в ОБСЄ, що Україна вже в Європі, а не там, де вони мені показували. Та ще рифмували це місце.

Це перше.

 

Друге.

 

Сьогодні я прокинувся з відчуттям полегшення.

Я зрозумів – щось в моєму житті не так.

Потім подивився на нічний столик і згадав – Мезим.

Шлунку добре з ним.

І з цього приводу я хочу висловити свою позицію.

Не йдіть блудом.

Не дозволяйте втягнути себе в політику.

Не треба роззявляти рота на закордонні бігмаки, чизбургери та гамбургери.

Їжте по-українськи.

Картопля, цибуля, сало.

Все.

Треба біти простішими, не зневажати нашими традиціями.

І з цього приводу я хочу висловити свою позицію.

 

Я задам вам дуже просте запитання – а чи заради цієї клятої їжі ми стояли на Майданах?

Чи можете ви проміняти нашу Свободу, нашу Демократію на якесь закордонне олів'є?

 

Люди добрі!

Схаменіться.

Згадайте наших пращурів.

Чи об'їдалися вони у ресторанах?

Чи набивали свої холодильники наїдками та напоями?

Ні!

Наші пращури були мудрішими за нас.

В них навіть не було холодильників.

В них був Голодомор.

Вони не хотіли жити по понятіям.

Вони сиділи собі у хаті, яка завжди була з краю, смоктали свій... свою люльку, та іноді, на свята їли вареники з картоплею, вишнями, капустою.

І запивали все це горілкою.

І з цього приводу я хочу висловити свою позицію.

 

В мене є саме святе почуття - коли я вип'ю горілки, то я забуваю про всі негаразди.

Саме з цього почуття постають переді мною живі цінності, вищі над нами і могутніші за будь які випробування. Іноді я навіть їх боюся.

І тоді кличу Клічко.

Він нікого не боїться.

Бо в нього теж є деякі цінності у кишені.

 

І я хочу сказати вам такі слова.

Не звертайте уваги на те, що ціни зросли, а гривна падає.

Що вклади ваші не віддають, а кредити треба повертати.

Будьте вищими за це.

Де б ви зараз не знаходилися, спрямуйте всі свої сили та думки в напрямку найближчого генделика.

Створіть собі свято – ідіть та накатіть по соточкє.

Чи візьміть собі пляшку горілки.

Або дві.

Випийте з друзями.

Можете навіть не закусювати.

Радісно та по-простому зустріньте свято Нового року.

Повірте – прості речі роблять наше життя простішим та не вибагливішим.

А горілка зробить його ще й кольоровим.

І тоді вам стане по барабану економічна криза, політичні викрутаси, війна на Донбасі та навіть я зі своєю промовою.

 

На порозі нашого серця – Новий рік.

Зустрічаючи його, я бажаю всім вам, шановні співвітчизники, приємного вечора, щасливої новорічної ночі та бадьорого ранку, в якому буде місце розсолу.

А я піду до своєї жінки, бо хочу зараз їй показати свою позицію.

 

З Новим роком!